Причини розвитку апендициту

Точні причини розвитку запального процесу досі неясні. Але існує кілька найпоширеніших варіантів:

Порушення балансу мікрофлори – бактерії, які в нормальному середовищі є безпечними, стають отруйними і викликають запалення.
Спазм судин – викликає погіршення харчування тканин. Деякі ділянки відмирають і стають осередком інфекції.
Застій в кишечнику – калові маси, сторонні тіла, новоутворення або паразити можуть закривати просвіт відростка. У місці закриття накопичується слиз, де починає розмножуватися мікробіом. Звуження і здавлювання відростка порушує процеси кровообігу, приплив лімфи, що призводить до швидкої прогресії запалення і некрозу тканин апендикса.

Фактором будуть часті закрепи, які формують калові камені.

 

Стоимость услуг

Симптоми апендициту

Апендикс розташований в нижній частині живота. Перший симптом – це нестерпний біль, яка з’являється в області пупка і поширюється на нижню праву частину живота. Біль посилюється протягом короткого часу, при русі, глибокому вдиху, кашлі або чханні.

Інші типові симптоми:

нудота, аж до блювоти
зниження або повна відсутність апетиту
запор або, навпаки, діарея
метеоризм, хворобливе здуття живота
підвищення температури, озноб, симптоми інтоксикації
позиви до акту дефекації

Ознаки запального процесу апендикса у чоловіків і жінок можуть відрізнятися. Так, наприклад, у жінок з’являється нудота, блювота і підвищення температури. На початку розвитку хвороби біль давить, тягне і навіть необов’язково з правого боку, що помилково може розпізнаватися як гінекологічні проблеми.

Потім біль може стати схваткообразной, такі симптоми найчастіше виникають у вечірній або нічний час.

У чоловіків при гострому запаленні виникає сильний біль в області живота, мимовільне підтягування правого яєчка. При зволіканні мошонки виникає дискомфорт і біль в області ануса і виражений позив до спорожнення кишечника.

У літніх людей симптоми апендициту можуть проявлятися менш чітко: незначні болі, несильний нудота. При цьому апендицит у людей похилого віку часто відрізняється важким перебігом і розвитком ускладнень.

У дітей до 5 років симптоми апендициту виражені не так яскраво, як у дорослих. Болі часто не мають чіткої локалізації. Розпізнати апендицит у маленької дитини можна по підвищенню температури тіла, діареї та наявності на мові нальоту.

Види патології

Гострий апендицит – розвивається стрімко, проявляється яскраво вираженими симптомами. При бездіяльності болі посилюються і запалення може привести до серйозних ускладнень.

За своїм характером гострий апендицит може бути ускладненим і неускладненим. Неускладнена патологія в свою чергу має 2 форми: катаральна (запалюється тільки слизова оболонка), деструктивна (уражаються більш глибокі шари).

Хронічний – досить рідкісна форма. У більшості випадків розвивається внаслідок перенесеного гострого апендициту при відсутності лікування. Має ті ж симптоми, але вони проявляють себе дуже мляво. Властиві періоди загострення і ремісії, як і будь-якого хронічного захворювання.

Хронічний апендицит також поділяється на підвиди:

Резидуальний – наслідок перенесеного гострого апендициту, що закінчився самовилікування. Виявляється тупими ниючими болями в правій клубової області.
Рецидивуючий – носить нападоподібний характер: час від часу відбуваються загострення, що змінюються ремісією.
Первинно-хронічний – розвивається самостійно, без попередньої гострої апендициту.

Діагностика апендициту

Перше, з чого починається обстеження пацієнта, – огляд і збір анамнезу. Лікар просить розповісти про те, коли з’явилися симптоми і як довго тривають неприємні відчуття. Це важливо розуміти для того, щоб відрізнити захворювання від чогось іншого.

Важливо врахувати й інші фактори, які могли стати причиною для розвитку апендициту:

Хірургічні операції в області живота, перенесені в недавньому минулому.
Прийом ліків або добавок.
Шкідливі звички, зловживання алкоголем, наркотиками та ін.

Обмацування живота допоможе визначити локалізацію та інтенсивність болю, її характеристики. Може знадобитися тазове і ректальне обстеження. Остаточний діагноз ставиться тільки після здачі лабораторних аналізів. Аналіз крові і сечі допоможуть виявити ознаки запалення або інші проблеми зі здоров’ям.

Можуть знадобитися і візуальні методи обстеження – УЗД органів черевної порожнини, КТ або МРТ. Вони дозволять:

визначити стан апендикса і оцінити його цілісність
виявити ознаки запалення
оцінити закупорку всередині апендикса
виявити абсцес або інші ускладнення

Як лікувати апендицит?

Патологія вимагає негайного лікування, так як відросток може лопнути і його вміст виллється в черевну порожнину і почнеться перитоніт. Тому єдине рішення – видалення апендикса хірургічним шляхом.

Апендектомія – хірургічна операція по видаленню апендикса. Вона може проводитися двома способами:

класичним – порожнинна операція
лапароскопічним, коли великі розрізи відсутні

Порожнинна операція проводиться в разі розриву апендикса і, якщо його вміст розлилося в черевну порожнину, а також якщо розрив викликав абсцес.

Лапароскопія вважається найсучаснішим методом видалення апендикса в силу різних причин: менша інвазивність, швидке відновлення, та й кількість ускладнень менше.

Операція проводиться наступним чином:

хірург робить невеликі розрізи, через які з’являється доступ до апендикса
вводиться камера з підсвічуванням
іншими інструментами відбувається видалення відростка
обробляються ділянки для знезараження інфекційного матеріалу
оглядається прооперована область, накладаються шви

Профілактика апендициту

Особливою профілактики не існує, апендицит може трапитися з кожним. Найкраще відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися правильне харчування. Достатній вміст клітковини, свіжих овочів і фруктів, кисломолочних продуктів підтримує нормальну роботу кишечника, запобігає запори.

Також до профілактичних заходів можна віднести своєчасне лікування будь-яких інфекційних і запальних захворювань, патологій шлунково-кишкового тракту і глистових інвазій.